Я проводжав зграї птахів, Стоячи край лісу. Я прощавався із сонцем І дощ зрошував моє обличчя. Останній лист падав у долоні, І тіні осені тьмяніли у моїх ніг. Вітер знайшов мою душу Між сивих курганів, Опік її холодним Запахом степу. Димом пашіла Безбарвна пожухла трава І волосся. Порух вітру Вирвав з моєї руки жменю попелу.