Я так чекав тебе, чекав, що сни здійснилися... Мені вуста, твої вуста ночами снилися. Щоб ми зустрілися в житті під цими зорями, Назвавши їх на самоті своїми долями... Сама любов для нас обох той час зазначила, Ти на долонях рук своїх мене побачила, Зійшлись дві лінії в одну дорогу зоряну, Як два струмки в одну ріку, дощами сховану. Я ніколи, нікому Тебе не віддам! Хочу бачити, чути, любити щодня. Я нікого, ніколи ще так не кохав, Я так довго, так довго на тебе чекав! Я завжди сердцем відчував що ми зустрінемось І вже нікуди від надій та мрій не дінемось. Нам мало Всесвіту з тобою, мало вічності, Для наших чистих почуттів, для їх чарівності! Я ніколи нікому тебе не віддам! Хочу бачити, чути, любити щодня. Я ніколи нікого ще так не кохав, Я так довго, так дoвго на тебе... Я так ждал тебя, ждал, что сны сбылись ... Мне уста твои уста ночам снились. Чтобы мы встретились в жизни под этими звездами, Назвав их в одиночестве своими судьбами ... Сама любовь для нас обоих то время подчеркнула, Ты на ладонях рук своих меня увидела, Сошлись две линии в одну дорогу звездную, Как два ручья в одну реку, дождями скрытую. Я никогда, никому тебя не отдам! Хочу видеть, слышать, любить каждый день. Я никого, никогда еще так не любил, Я так долго, так долго тебя ждал! Я всегда сердцем чувствовал что мы встретимся И уже никуда от надежд и мечтаний не денемся. Нам мало Вселенной с тобой, мало вечности, Для наших чистых чувств, для их обаяния! Я никогда никому тебя не отдам! Хочу видеть, слышать, любить каждый день. Я никогда никого еще так не любил, Я так долго, так Дoлго тебя
https://primoaccordo.net/oleksandr-ponomarov/ya-nkoli-nkomu-tebe-ne-vddam.htm