Долоні свої простягав я до неба, Горнило душі розпалило пломіння. Крім тебе нікого, нікого, нікого не треба, Я хочу тепла, бо душа - не каміння. Приспів: Човен, мій човен, повези мене туди, Де кохана, люба поряд буде назавжди. Човен, мій човен, братику мій, Де кохана, люба, повезти мене зумій, Де кохана люба. І не було землі під ногами у нас, І лишалися поряд удвох: ти і я. Зрозумів - ми разом, зупиняється час, Не відчув, що ми поряд останній лиш раз. Приспів.
https://primoaccordo.net/oleksandr-ponomarov/choven.htm