Дощ іде, за тобою іде, Вітер летить, за тобою летить, Ти поряд ніби всюди і ніби ніде, Скроні пульсують, повітря тремить. Коловоротом іде голова, Я розмовляю з тобою без тебе, Нажаль не почуєш мої ти слова, Вони полетіли за зоряне небо. Де ти? Грім серед ясного неба! Тінню буду для тебе! Грім серед ясного неба! Грім серед ясного неба! Дотик, більш нічого не треба! Грім серед ясного неба! Плакала ти, тебе злива плекала І буривієм зривала дахи, А потім сміялась ти і ніби кохала, Ти на жаль не мене, ви з ним вільні птахи. Я тінню без тіні був поряд з тобою, Тепер залишився один на один, Кохання моє розіллється рікою, Безмежною рікою нескінченних хвилин. Бо ти... Грім серед ясного неба! Тінню буду для тебе! Грім серед ясного неба! Грім серед ясного неба! Дотик, більш нічого не треба! Грім серед ясного неба!
https://primoaccordo.net/oleksandr-ponomarov/grm-sered-yasnogo-neba.htm