Я не вирила вищим снам Що судили розлуку нам Не дивилась у людськии очи Марно снила я щастям своим В ясним неби почула я грим Хто коханню моэму наврочив Я благала ти мене не врятував Так безтямно иншу покохав Мий любий Заворожене щастя Оповите журбою Бо посправжньому щиру любов Не роздилеж на троэ Заворожений зваблений ти Але щастя вам вдвох не знайти Пройде час і минуть її чари І повернешся ти у той час Коли доля співала для нас Знай прокинешся ти від омани І благатимеш мене врятуй крізь сльози Вибач але серце не забуло грози