хто вони? ті, що нам суддями стали, були людьми і перестали вмить і так безжалісно зрадили небесам і ти собі зрадиш сам, якщо ти повіриш їм як вони нині назвуть мене? нині штовхнуть мене, впасти навколішки невже їм дозволиш ти, вічна моя печаль ти не впізнав в мені долю свою, на жаль. а я люблю і байдуже, а я люблю я хочу все і вже і я, як сніг, падаю лише до твоїх ніг. і всеодно мені, що тану, тану, тану на землі що вони скажуть у спину нам? у мене не питай, ти їм дозволив сам як же мені шкода, ти віриш у слова слова - порожній звук, правда - то серця стук
https://primoaccordo.net/yuliya-rai/a-ya-lyublyu.htm