Не питай мене чому, не питай навіщо - Ти лишив мене саму там, де вітер свище. Не питай чого сумні сині мої очі - Просто холодно мені, холодно щоночі. Ти був, як вітер, як хвилі в морі, Ти був, як дощ на весні, як зорі у небі ясні, Та заспівали птахи в мінорі І ти прощай, і прости сказав мені. Приспів. Ти був, як небо, як чисте небо, Ти був моїм джерелом, де стала живою вода. І неможливе життя без тебе - Сплелося все водночас: і щастя, і біда. Приспів. Не питай мене чому журба моє серце полонила, Хай знов за вікном тумани і дощі, Та все одно пала вогонь у душі, в моїй самотній, Та все одно живе у серці любов знов і знов...
https://primoaccordo.net/taisiya-povalii/ne-pitai-mene-chomu.htm