Ой у вишневому саду, Там соловейко щебетав. Додому я просилася, А ти мене все не пускав. Милий ти мій, прошу тебе, Зоря зійшла, пусти мене, Проснеться матінка моя - Буде питать, де була я. А ти, мила, скажи в одвіт: "Дивись яка чудова ніч. Весна іде, красу несе, А тій красі радіє все". Доню моя, у чому річ, Де ти гуляла цілу ніч, - Чому розплетена коса, А на очах бринить сльоза? Коса моя розплетена, Її подруга розплела, А на очах бринить сльоза, Бо з милим розлучилась я. Мамо моя, прийшла пора, А я весела, молода, Я жити хочу, я люблю! Мамо, не лай дочку свою.
https://primoaccordo.net/taisiya-povalii/oi-u-vishnevomu-sadu.htm