Вже зоря вечірня запалала в лузі, Та лунають дзвони в ковалевій кузні. І хоч руки й очі в нього чорні - чорні, Та душа вогниста наче жар у горні. Приспів: Як вогню соліста - стрінем коваля, І на зустріч нашу візьмем скрипаля, Слухай но, музико, скажем скрипалю, Подаруй найкращу пісню ковалю. Закружляли в танці справжні два маестро, Скрипка і підкова чарували серце. Бо скрипаль з ковалем знають таємниці Той - дзвінкої пісні, той - дзвінкої криці. Приспів Лине аж під небо, аж під саме небо, Музика вогню і музика вогненна, Зупинися скрипко, скрипко невблаганна, Бо у коваля є молода кохана. Приспів (2)