Багрим, недобрим колом, Так, мов його не треба, Так, як іще ніколи, Сонце упало з неба. Дням голова відтята, Захід - кривава повідь. Щоб море вогню залляти, Вилили море крови. Багато крови, багато, Та ради не дасть огневі, - От-от він прорве загати І рине по всьому небі. Пожар півнеба кривавить. Мовчать на дзвіницях дзвони. Ніхто не спитає навіть: "Чом захід такий червоний?" Багрим, недобрим колом, Так, мов його не треба, Так, як іще ніколи, Сонце упало з неба. [1923, Олекса Стефанович (1899-1970)]
https://primoaccordo.net/drudkh/downfall-of-the-epoch.htm