Бути німим, безпристрасним, як завжди зачинені двері. Бути забутим, як стара статуя в маленькім місті. Знати кохання каменя лиш, непрозоре каменя серце, І в чорно-білих світлотінях бачити світ... ...Шукати лиш суть, лиш обрій буття шукати - суть буття. Відчувати простір, літ чорних птахів далеко. Відчувати час: чіткі рисунки в чорних печерах, І абсолютним вітром розуміти свій день, поете. [Lyrics - Богдан Рубчак, 1967]
https://primoaccordo.net/drudkh/ars-poetica.htm