Перевела на досуге. В этой песне я слушаю именно слова! И вы послушайте - осмысленно: Квіти в волоссі Вона носила квіти в волоссі -Она носила цветы в волосах І ними грався він і ще вітер - И ими игрался он и еще ветер Здавалося давно вже дорослі - Казалось, что давно уже взрослые Але кохали щиро мов діти. - Но любили щедро, как дети Відчинені серця, щирі очі -Открытые сердца, щедрые глаза Таких не так багато є в світі - Таких не так много есть в мире Лилися сльози щастя щоночі -Лились слезы счастья каждую ночь Обіцянки назавжди любити. -Обещания навсегда любить Будиночок на розі двох вулиць -Дом на розе двух улиц Паркан плющем осіннім завитий -Паркан плющем осенним завитый Здавалося дощі схаменулись -Казалось дожди .... (*хз :)) Здавалося завжди буде літо. -Казалось, всегда будет лето Лише один дзвінок телефону -Только один звонок телефона І варто тільки їм захотіти - И стоит только им захотеть Повіяло теплом з-за кордону -Повеяло теплом из-за границы А одже неодмінно летіти. -И вот непременно лететь Не обіцяй назавжди -Не обещай навсегда Не обіцяй навічно - Не обещай навечно Де твоє-моє завтра -Где твое-мое завтра? У скронях вітер свище. -В склонах ветер свищет Не обіцяй, навіщо? - Не обещай, зачем? Не обіцяй, не треба -не обещай, не нужно Залежить час найближчий -зависит время ближайшее Та не завжди від тебе. -но не всегда от тебя І раптом все змінилось навколо -И вдруг все изменилось рядом Проблеми, ціни, сни сподівання -Проблемы, цены, сны надежд Роз'їхалися як діти в школу -разъехались, как дети в школу Що першим було стало останнім -Что было первым-стал последним Їй у Варшавські спальні райони -Ей в Варшавс спальные районы Йому Москву бетоном залити -Ему Москву бетоном залить Але кохання у таксофонах -Но любовь в таксофонах Приречене не довго прожити. -Обречена не долго прожить Куди ведуть строкаті дороги -куда ведут главные дороги Чому ви заблукали у світі -почему вы потерялись в мире Вас сотні, тисячі, вас мільйони - вас сотни, тысячи, милллионы В Ізраїлі, Канаді, на Кріті. - в Израиле, канаде, на Крите Є спогади проте,як було все-Есть воспомин,про то,как все было Надії є на те, як все буде -Надежды на то, как вес будет Нас доля стрімко течією несе -Нас судьба стремительно течением несет Бо ми є не титани, ми люди. -Потому что мы не титаны, мы люди Не обіцяй назавжди Не обіцяй навічно Де твоє-моє завтра У скронях вітер свище. Не обіцяй, навіщо? Не обіцяй, не треба Залежить час найближчий Та не завжди від тебе. Залежить час найближчий Та не завжди від тебе. Не обіцяй кохати завжди Не обіцяй навічно Де твоє-моє завтра У скронях вітер свище. Не обіцяй, навіщо? Не обіцяй, не треба Залежить час найближчий