[ Предположительная тональность: F#m ] вся песня: C#m B C#m Gm [Куплет 1, Артём Лоик] C#m А що буде - те буде! Ми стріляли в люстерце! B А що куля - те в груди! А що слово - те в серце! C#m Чи Ісуси, чи Будди, скільки вір, - стільки бруду Gm Та одне тільки вічне - як раніше ми люди C#m А що вийде - те вийде... Як могли - так ходили! B Не любили - вбивали, а вбивали - любили... C#m А що вийде - те вийде! Тільки ангели ви де? Gm Кажуть тут за дверима. За дверима могили... C#m А що знати - не знати! А що бачити - темінь! B А молитви - на мати! А ікони - на меми... C#m А пророків - впізнати, як вони вляжуться спати Gm А дорога від мене - йде напевно - до мене C#m А що потом - те потім, а що сталось - те зараз... B Скільки коштує злотих райське аблуко даром? C#m А всі роти до роту своєчасного гроту... Gm А монети - нездарам, а талант - ідіотам... [Приспiв] C#m B Я за невидимими горами C#m Тільки чорні твої очі і шукав! Gm Я за невидимими горами! C#m Через чорне море, повне чорних кав! C#m B Я за невидимими горами! C#m Залишу чорній ночі, з чорних літер, чорний слід! Gm Я за невидимими горами! C#m З чорної діри кричу на весь цей білий світ! [Куплет 2, Артём Лоик] Що зможу, те знайду і не втрачу! Ми від дошок до дошок, ми від панча до панча! А що станеться - хай те розмалюється хайпом І вперед до потопу! Хто з Фейсом, хто з Потапом Справедливість, правдивість, непідкупність і віра, - Так, ми з вами пробились! Тільки в хащі до звіра! І за те що брав ти лист, де надії іскрились І в його пащі померли, - ці слова народились! А довічне - не вічне, а центральні - не в центрі А що гучно - не вірші, а що влучно - не в центи... Що відверто - не ніжно, президенти - не стенди А що гасне - не свічка, а що віра - не церква... Що зістанеться бро - існувати з розмахом! Хтось рубає бабло тільки часто на плахах! І шинкують руками, наші шкури роками І летять наші голови із гори колобками! [Приспiв] Я за невидимими горами! Тільки там, де золота нема! Я за невидимими горами! Тільки там, де краща пісня німа Я за невидимими горами! Дійду, дістану, відшукаю свій причал! Я за невидимими горами! Бачу його, але невже, це те, - з чого почав! Я за невидимими горами! Знову забуду, знову сліпо розпочну! Я за невидимими горами! А розпочну - це ж розпач, ну! Я за невидимими горами! Знову гатитиму руками в двері дому! Я за невидимими горами! Поки не зрозумію, що я сам закрився в ньому!