дивися стелиться дим і тане в моїх руках ти уяви хоч на мить що той туман небеса розлийся вітром німим в пустих і шумних містах розсипся срібним піском в моїх холодних руках в моїх байдужих думках, в моїх безсонних пустих ночах тануть, тануть в серці моїм твої гострі рани ти залишив мене так рано ти був для мене як світанок але розтанув чуєш, чуєш час мене зовсім не лікує серце болить і так сумує тільки цього ти не відчуєш бо ти не цінуєш не притупився мій біль і не зникає цей шок я знаю ти вже чужий, чужий для моїх думок а я ще досі живу в полоні твого тепла і клею серце своє як із розбитого скла я все тобі віддала тепер замерзла зовсім одна