[ Тональность: Am; предположительная оригинальная тональность: G#m ] C#m C Моя країна свиньми пограбована Am Gbm Земля на сході кров'ю пофарбована C#m C В Криму сумує хатина побілена Am Gbm Країна штучно мовою поділена. C#m C І нами грають кожен разами Am Gbm В наметах гріємось під час зими C#m C Нас дурять далі порожніми фразами Am Gbm Тут совість вивезли камазами. C#m Моя країна мов бездонна шахта C Am Всі кажуть жах, та при змозі кожен риє Gbm шлях там. C#m C Можеш накрасти, спати на грошах ти Am Рабом залишишся навіки, навіть в Gbm шатах шляхти. C#m C Кожен без тями щось до хати тяне Am Gbm І те пихате виростить дитя нам C#m C І як нам вілізти з цієї ями Am Gbm Де свідомих до провалля тягне покоління п'яне. C#m C І то не ворог, не сусід, і не Порох нам Am Gbm усім, по під'їздам розкидав сміття C#m C А то байдужість до речей, і холод в Am Gbm глибині очей, каже що вже нема ціни життя. Приспів: C#m C Am Вона сльозами плаче, бо тут люди Db подуріли неначе C#m C Am Вона сльозами плаче, і всю біль в собі Db тримає терпляче. C#m C Am Вона сльозами плаче, бо тут люди Db подуріли не наче C#m C Am Вона сльозами плаче, і всю біль в собі Db тримає терпляче. C#m C Відкриті рани і набиті гулі Am Gbm Забуті діти що пішли під кулі C#m C Хто кричав гасла всі роки минулі Am Gbm В своїх кишенях прораховано тримали дулі. C#m C І нехай бісяться чорти, ми добровольці Am Gbm Божої чоти, що боряться за свій едем C#m C Поки тримємось гуртом, перживемо цей Am Gbm дурдом і поколінням стежку прокладем. C#m C А далі тим шляхом вже підуть люди Am Gbm І будуть діти мати гордий вільний генотип C#m C Не дарма постріл прийняли на груди Am Gbm Ті Прометеї що несли свободи смолоскип. C#m C Всі хочуть миру та у всього є міра, Am Gbm ми кожень день ховаємо синів C#m C Душа у дірах, так як жити без віри, Am Gbm Колись любов переможе гнів.