Твої очі просять світла й знов обійм Шукає тіло грішне, заховавши чисту душу В погребі своїх бажань. Наче щирість знов розквітла й мов твоїй Омані підкоритись хоче ніч, Ти хочеш прийти та чому так пізно? Приспів: Попіл мого серця на могилі кохання. Попіл мого серця... Ти їх поховала обох... Попіл мого серця на могилі кохання. Попіл мого серця... їм тепер спокійно удвох... Дотик смутку ніжно кличе в покій снів, І біль шепоче свої вірші, Пестить твою душу тихо гострим лезом. Ти смієшся рідше з плином днів, І неба ти торкнутись хочеш і своїх снів, Ти кличеш мене та чому так пізно?