Я не вiрю, що прийде вiдрада Безутiшного глузду мого. Тому серце моу Стине, мов кам'яне У безоднях сумлiння мого. Бiльше я не вiрю, не знаю, Не сплю, не страждаю, Дивлюсь як зiтхау Сумлiння серця мого. Я в недiлю споруду поставлю Непорушного сенсу мого, Але серце моу Стине, мов кам'яне, Невiдома будова його.
https://primoaccordo.net/vopli-vidoplyasova-3/vidrada.htm