[ Предположительная тональность: Dm ] Gm Gm B7 Gm G C C Жив та був собі козак- зірвиголова. Gm B7 Gm Gm B7 Gm Та сподобалась йому жінка другова... G C C G Gm B7 Gm Та сподобалась йому жінка другова. Ніби й досі і не жив, відшукав траву - Попри Бога зворожив жінку другову. (2) Довелись іти на Січ під хоругвами. Та не з ним були в ту ніч жінка другова. (2) Сумно шабельки дзвенять, пил та згарище. Ідуть на ворожу рать два товариша. (2) Втричі більше ворогів. Друг знесилений. Пролунало поміж гір: "Прощай, милая!" (2) Козак коника обняв, б'є попругою. Кулю на себе прийняв, яка другові. (2) Поверталися на Січ під хоругвами. Гірко плакала в ту ніч жінка другова. (2)