Знов причарувала в місті ніч Самотою вічна віч Плаче за вікном останній дощ Знає він, що... Разом з ним сьогодні плачу я Бо бурхлива течія Не на скелі човен наших мрій Коханий мій Мушу я тебе забуть давно Шепочу знов і знов Що не зійшовся на одним тобі Білий світ Господи, минуло стільки літ Але я признатись в тім Собі боюсь, за що тебе зову У весні і на яву Повернись, повернись, ніч шепоче мені Повернись, повернись, плаче дощь на вікні Але знаємо ми з тобою давно, Що разбите кохання чарівне є зло Повернись, я собі шепочу Але ми із тобою, мов краплини дощу Що летять з висоти і николи в житті жодна з них До небес не злетить Стану я мудрійшою колись Тоді мене зустрінь, подивись Як збудувала з іншим я свій храм На піску Тебе забуть не можу день за днем Як цілувал ти мене Повернись коханий мій, молю Боже, що я роблю... Повернись, повернись, ніч шепоче мені Повернись, повернись, плаче дощь на вікні Але знаємо ми із тобою давно, Що разбите кохання чарівне є зло Повернись, я собі шепочу Але ми із тобою, мов краплини дощу Що летять з висоти і николи в житті жодна з них До небес не злетить Знаю я - розтане сніг Бог простить мені той гріх І навчить мене без тебе жити Знов, але вже в чарівних снах Не злечу я наче птах Марно кличу я тебе Повернись, повернись Повернись, я собі шепочу Але ми із тобою, мов краплини дощу Що летять з висоти і николи в житті жодна з них До небес не злетить
https://primoaccordo.net/taisiya-povalii/povernis.htm