Будь обережним І стеж за собою, Один невірний крок - І я прийду за тобою... Кров, кров і шматками м'ясо Струмками стікає у мої долоні, Вона моя, я відчуваю тиск, Не можу вільно дихати, Я знаю, вночі вона прийде За мною, знов... Знову тікай, втрачай, Біжи, не зволікай, Бо вона за тобою, Дивись не впади! Ти тільки не впади! Ти не барись, добирись Скоріше до криниць І напийся, напийся Живої води! Не бачу, але напевне відчуваю, Вона за спиною, Стою немов вкопаний, Не в змозі ворухнутись. Втрачаю, поступово втрачаю Останню надію... Я знаю, я вже відчуваю - Це майже, це майже, це майже кінець! Ти не дивись, і не барись не зволікай, Ноги в руки, скоріше, скоріше тікай! Скоріше ти тікай! Побачиш світло, настане день, Ти скинеш окови свої, Стражданням твоїм буде край! Я знов далеко від себе... І знов тікаю від тебе... Ці шрами на моїй душі! Болять і навпіл розривають мене! Розривають мене! Мені страшно лишатись самому у кімнаті, Я майже відчуваю, що тут хтось є, Порожня шафа у порожній хаті, Я лежу паралізований, немає мене... Та все ж будь обережним, І стеж за собою, Один невірний крок - І я прийду за тобою! Будь обережним, І стеж за собою, Один невірний крок - І я прийду за тобою! Будь обережним, І стеж за собою, Один невірний крок - І я прийду за тобою! Я знаю, я убив себе... Мені було не до мене... Мине п'ять місяців тоді... Залишу все це У жахливому сні! У жахливому сні! Так! Біль! Біль! Біль! Біль! Біль! Біль! Біль та ненависть! Біль! Біль! Біль! Біль! Біль! Біль! Біль та ненависть! Біль!