Ruslana - Balada Pro Pryncesu - Текст песни

Дальня путь лежить через хмари і небес блакить, 


Там в чужім краю не знайде вона любов свою, 


Бо вбиває золото красу. 


Приспів: 


Вона була подібна до сонця - 


Принцеса луків. 


Вона одна володарка лісу - 


Тварин і птахів. 


Зростаючи в некошених травах - 


Серед лілей. 


Вона була променем світла - 


Серед людей. 


Тільки не знайшла все, до чого прагнула душа. 


Золото й парча залишили обпік на плечах, 


І отруту смерті на устах. 


Приспів: 


Вона була неначе дитина - 


Принцеса луків. 


Вона одна володарка лісу - 


Тварин і птахів. 


Зростаючи в некошених травах - 


Серед лілей. 


Вона була дитиною світла - 


І світлом людей. 


Але ніхто не в силах згасити сонце в безодні зла, 


Ніхто не в силах спинити розталь. 


Вір, я жива??¦ 


Па-па-па 


Побачиш там до небокраю - 


Зелень луків. 


Побачиш сам володарку лісу - 


Тварин і птахів. 


Я там живу де сонце розквітло - 


Серед лілей. 


Назвеш мене принцесою світла, 


І світлом людей. 


Знову я прийду до тебе, я з'явлюсь у світлу мить , 


Тільки треба справді вірити ??¦ 


Я тобі в частинку неба назбираю всю блакить, 


Тільки треба справді вірити ??¦ 


А коли збируться хмари над землею, не забудь, 


Через сонячні луки в казку путь