[ Предположительная тональность: Dm ] Dm B F B C Dm називала рибою, не просила нічого взамін тільки знати, що я десь є на оцьому світі Dm B F B C Dm світі білому, наче сіль тропічних морів, що в'їдається в шкіру і жодною рідиною її не витравиш звідти Dm B F B C Dm казала, що буде писати, не питала адреси, а втім завжди присилала поштівку з якогось незвичного міста B C F де (на поштівці, тобто) руїни старих стін B C Dm чи страви місцевої кухні і кілька слів: Dm Dm/C F C Dm що скоро повернеться, що вже видно світло в кінці тунелю, і що це, безумовно, не поїзд Dm B F B C F називала рибою казала, що дуже хоче торкнутись рукою F я не заперечував я чекав я навчився плавати B C F я вивчив напам'ять усі прибережні води B C F я перестав виходити на берег, що її не проґавити, B C Dm а вона - не приходила Dm Am Bm F я забув, як це - розмовляти, і як це - дихати, врешті-решт я зробився рибою, мовчазною і сильною Dm C Bm C то якого такого милого якого такого милого вона повернулася і з води мене вийняла?
https://primoaccordo.net/respublika-polina/nazivala-riboyu.htm