Ніч над Карпатами темно-крилатими Шовками тихо зліта. Серце залюблені, в мріях загублені, Жде чогось, кличе й пита. Чом, коли заснули сині гори? Якось не до сну мені? Чом, коли на небі срібні зорі, Мрію в тишині нічній? А між синіх гір в сяйві срібних зір Бродить любов твоя. Тому, коли заснули сині гори, Не заснем ні ти, ні я. Нічка кінчається, зірка ховається, Будеться шелест в гаю. Тільки залюбленим, в мріях загубленим, Мариться слово "люблю". Чом, коли заснули сині гори? Якось не до сну мені? Чом, коли на небі срібні зорі, Мрію в тишині нічній? А між синіх гір в сяйві срібних зір Бродить любов твоя. Тому, коли заснули сині гори, Не заснем ні ти, ні я.