Понад степи і поле, гори й доли, Понад діброви, зжовклим листом вкриті, Понад стернища, зимним вихром биті, З плачем сумним, мов плач по кращій долі, Понад селища бідні, непошиті Хатки, обдерті і пусті стодоли, Понад люд темний, сумовитий, голий, Ви пливете по млистому блакиті. Куди? Куди? Чи в кращий край зелений, Залитий світлом, зіллям умаєний, На нитку мов нанизані, мчите ви? О, ждіть! Ось в млистій і вогкій ярузі З крилом підтятим брат ваш сохне в тузі! Візьміть мене в путь, браття! Де ви? Де ви...? [Lyrics - Іван Франко, 1883]